Значення в інших словниках
-
відрубок —
-бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано більшу частину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відрубок —
хохл. (отрубок) оцупок утинок, оцупок, оцвенек, цурпалок, цурпалка
Словник чужослів Павло Штепа
-
відрубок —
ВІДРУ́БОК, бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано частину. Вдарив [Лобур] по скаліченій руці, .. відчахнулась рука .. й впала на землю, а з відрубка похлинула [хлинула] кров (М.
Словник української мови у 20 томах
-
відрубок —
ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М.
Словник синонімів української мови
-
відрубок —
ВІДРУ́БОК, бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано більшу частину. Вдарив [Лобур] по скаліченій руці, яку запорожець поклав на полудрабок;.. відчахнулась рука.. й впала на землю, а з відрубка похлинула кров (Стар., Облога..
Словник української мови в 11 томах
-
відрубок —
Відрубок, -бка м. Отрубокъ.
Словник української мови Грінченка