відрядити

відряди́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. відрядити — див. відряджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відрядити — ВІДРЯДИ́ТИ див. відряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. відрядити — ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИ розм., ГОНИ́ТИ розм., КИДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. відрядити — ВІДРЯДИ́ТИ див. відряджа́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. відрядити — Відрядити, -ся см. відряжати, -ся.  Словник української мови Грінченка