Значення в інших словниках
-
відрядити —
відряди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відрядити —
ВІДРЯДИ́ТИ див. відряджа́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відрядити —
ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИ розм., ГОНИ́ТИ розм., КИДА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
відрядити —
ВІДРЯДИ́ТИ див. відряджа́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
відрядити —
Відрядити, -ся см. відряжати, -ся.
Словник української мови Грінченка