відсидка

відси́дка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. відсидка — ВІДСИ́ДКА, и, ж., розм. 1. Перебування певний час у якомусь місці (перев. переховуючись від когось); відсиджування. Про відсидку за заборолами тепер уже й не йшлося: три роки не жала хліба Деревлянська земля. Скільки могли протримати наші нову облогу? (В.  Словник української мови у 20 томах