відсидка
відси́дка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсидка — ВІДСИ́ДКА, и, ж., розм. 1. Перебування певний час у якомусь місці (перев. переховуючись від когось); відсиджування. Про відсидку за заборолами тепер уже й не йшлося: три роки не жала хліба Деревлянська земля. Скільки могли протримати наші нову облогу? (В. Словник української мови у 20 томах