Орфографічний словник української мови

відсилання

відсила́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відсилання — -я, с. Дія за знач. відсилати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відсилання — ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відсила́ти. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Іван Ле); Закінчується друга частина поеми [Ю. Клена] ще одним промовистим відсиланням до Данте (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. відсилання — ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відсила́ти. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117).  Словник української мови в 11 томах