відсилання

ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відсила́ти.

Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117).

Значення в інших словниках

1. відсилання — відсила́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відсилання — -я, с. Дія за знач. відсилати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсилання — ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відсила́ти. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Іван Ле); Закінчується друга частина поеми [Ю. Клена] ще одним промовистим відсиланням до Данте (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах