1. Словник української мови в 11 томах

відсилання

ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відсила́ти.

Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсилання — відсила́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсилання — -я, с. Дія за знач. відсилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсилання — ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відсила́ти. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Іван Ле); Закінчується друга частина поеми [Ю. Клена] ще одним промовистим відсиланням до Данте (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах