відсувати —
-аю, -аєш і відсовувати, -ую, -уєш, недок., відсунути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце. || Віддаляти. 2》 Відмикати, рухаючи засув у певному напрямку. || Відкривати що-небудь засунуте.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсувати —
ВІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце. Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда. – Задубіла, – промовив він крізь зуби, відсуваючи миску (М.
Словник української мови у 20 томах
відсувати —
відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше.
Фразеологічний словник української мови
відсувати —
ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). — Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́ (відволікти́).
Словник синонімів української мови
відсувати —
ВІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце. Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда.
Словник української мови в 11 томах
відсувати —
Відсува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154.
Словник української мови Грінченка