Орфографічний словник української мови

відсуватися

відсува́тися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відсуватися — -аюся, -аєшся і відсовуватися, -уюся, -уєшся, недок., відсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. || Відступати з попередніх позицій. 2》 Відмикатися (про замок, засув тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відсуватися — ВІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ВІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Рухаючись, переміщатися на певну відстань від кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. відсуватися — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим.  Фразеологічний словник української мови
  4. відсуватися — ВІДКРИВА́ТИСЯ (пересуватися в інше місце, відкриваючи щось закрите), ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ, ВІДСУВА́ТИСЯ. — Док.: відкри́тися, відслони́тися, відсу́нутися. Відкривається завіса; Відслонилася фіранка; Раптом двері купе різко відсунулись (А.  Словник синонімів української мови
  5. відсуватися — ВІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ВІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. Кого не припікає, той не відсувається (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах