відсуватися

ВІДКРИВА́ТИСЯ (пересуватися в інше місце, відкриваючи щось закрите), ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ, ВІДСУВА́ТИСЯ. — Док.: відкри́тися, відслони́тися, відсу́нутися. Відкривається завіса; Відслонилася фіранка; Раптом двері купе різко відсунулись (А. Хорунжий).

ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ, ВІДПЛИГА́ТИ (плигаючи); ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (котячись); ВІДСУВА́ТИСЯ (сунучись). — Док.: віддали́тися, відокре́митися, посу́нутися, від'ї́хати, відбі́гти, відлеті́ти, відплисти́, відпливти́, відплигну́ти, відкоти́тися, відсу́нутися. Коли трактори віддалялися на другий край поля, голос жайворонка прозоро бринів над головою (Ю. Яновський); Відокремившись від коша миль на двадцять, (загони) розподілялися на дрібні ланки і віялом розсипалися степом (З. Тулуб); — Ти хто такий? — запитав Петруся білоголовий. Петрусь злякався і посунувсь від їх (Панас Мирний); Всі обличчя повернулись на південь, де в золотій хмарці швидко даленів, зменшувався гетьманський ридван (В. Мисик); Дядько чомусь озирнувся назад, ніби прикидаючи оком, чи далеко від'їхали від піску (О. Досвітній); Лукаш.. відбігає геть далеко від Мавки (Леся Українка); Він (метелик) крильцями тріпотить.. Все круг мене, все круг мене, Відлетить, то прилетить! (І. Франко); Човен плавно загойдався,.. відпливаючи все далі від берега (І. Цюпа); — Машина скокнула в ямку та так шкереберть і перевернулася.. Одно колесо від неї аж геть-геть одкотилося (Панас Мирний); Кого не припікає, той не відсувається (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. відсуватися — відсува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсуватися — -аюся, -аєшся і відсовуватися, -уюся, -уєшся, недок., відсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. || Відступати з попередніх позицій. 2》 Відмикатися (про замок, засув тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсуватися — ВІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ВІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Рухаючись, переміщатися на певну відстань від кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. відсуватися — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим.  Фразеологічний словник української мови
5. відсуватися — ВІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ВІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. Кого не припікає, той не відсувається (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах