відсуджуваний — Орфографічний словник української мови

відсуджуваний — ВІДСУ́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсу́джувати. Символом безкрайньої жадібності став фунт людського м'яса, відсуджуваний у боржника в п'єсі В. Шекспіра (із журн.); У разі неповернення кредиту відсуджуване майно може протягом років лишатися предметом судового розгляду (з газ.). Словник української мови у 20 томах