відсуджуваний

ВІДСУ́ДЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відсу́джувати.

Символом безкрайньої жадібності став фунт людського м'яса, відсуджуваний у боржника в п'єсі В. Шекспіра (із журн.);

У разі неповернення кредиту відсуджуване майно може протягом років лишатися предметом судового розгляду (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відсуджуваний — відсу́джуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови