відсуджуваний

ВІДСУ́ДЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відсу́джувати.

Символом безкрайньої жадібності став фунт людського м'яса, відсуджуваний у боржника в п'єсі В. Шекспіра (із журн.);

У разі неповернення кредиту відсуджуване майно може протягом років лишатися предметом судового розгляду (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me