відсуджування

ВІДСУ́ДЖУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відсу́джувати 1.

Судові вимоги чоловіків передати їм опікунські права на доньку чи сина та й взагалі відсуджування дозволу бачитися з дітьми після розлучення – не така вже рідкісна справа (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсуджування — відсу́джування іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відсуджування — -я, с. Дія за знач. відсуджувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсуджування — ВІДСУ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсу́джувати 1. Словник української мови в 11 томах