відтепліти —
ВІДТЕ́ПЛІТИ, іє, док. Відтанути. Розтане сніг, земля відтепліє (із журн.); // безос. Послизнувшись, вона [Надя] думала: – “Вже осінь, вже глупа осінь, вже до весни не відтане й не відтепліє” (Є. Пашковський).
Словник української мови у 20 томах