відтепліти

ВІДТЕ́ПЛІТИ, іє, док.

Відтанути.

Розтане сніг, земля відтепліє (із журн.);

// безос.

Послизнувшись, вона [Надя] думала: – “Вже осінь, вже глупа осінь, вже до весни не відтане й не відтепліє” (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. відтепліти — відте́пліти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови