відточувати —
-ую, -уєш, недок., відточити, -очу, -очиш, док., перех. 1》 Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким. 2》 перен. Робити що-небудь дуже досконалим, доводити до високої майстерності; відшліфовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відточувати —
ВІДТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Точінням робити що-небудь більш гострим або гла́дким. Ти молотом твориш, а я – олівцем, деталь ти відточуєш, я – свій рядок, і в темпі єдиному злився наш крок (В.
Словник української мови у 20 томах
відточувати —
ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.
Словник синонімів української мови
відточувати —
ВІДТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. 1. Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким. Хто з дружинників прибирав у човнах, хто порався біля вітрил, хто лагодив зброю — чистив щит, гострив спис, одточував меч (Скл.
Словник української мови в 11 томах