Значення в інших словниках
-
відтяти —
Відтя́ти, відти́нати, перен. Різко відповісти, відрубати. — Се зовсім не маскарад, — відтяв Грінка, обтріпуючи пил та солому, — се ілю- страция до комедиї, котра називає ся руска відвага (Галіп, 35)...
Українська літературна мова на Буковині
-
відтяти —
[в'ідт’атие] -д'ітну, -д'ітнеш, -д'ітнеимо, -д'ітнеите; мин. -т'аў, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт'н'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
відтяти —
див. відтинати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відтяти —
ВІДТЯ́ТИ див. відтина́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відтяти —
відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого. 1. безос. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
відтяти —
АМПУТУВА́ТИ мед., ВІДТИНА́ТИ, ВІДРІ́ЗУВАТИ, ВІДРІЗА́ТИ. — Док.: ампутува́ти, відтя́ти, відрі́зати. В боях на Дніпрі Еріху розтрощено ліву руку, її довелось ампутувати майже по лікоть (В.
Словник синонімів української мови
-
відтяти —
Відтя́ти, відітну́, віді́тне́ш; відітни́, -ні́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
відтяти —
ВІДТЯ́ТИ див. відтина́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
відтяти —
Відтяти см. відтинати.
Словник української мови Грінченка