відфиркувати —
ВІДФИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Заважаючи проникненню рідини в дихальні шляхи, з шумом, силою видихати повітря через рот, ніс. Соня вже пливла назад до берега. .. вона всміхалася й, відфиркуючи, кричала (Г. Колісник).
Словник української мови у 20 томах