Словник української мови у 20 томах

відфиркувати

ВІДФИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Заважаючи проникненню рідини в дихальні шляхи, з шумом, силою видихати повітря через рот, ніс.

Соня вже пливла назад до берега. .. вона всміхалася й, відфиркуючи, кричала (Г. Колісник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відфиркувати — відфи́ркувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови