Орфографічний словник української мови

відхил

ві́дхил

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відхил — -у, ч. Те саме, що відхилення 1). Кут відхилу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відхил — ВІ́ДХИЛ, у, ч. Те саме, що відхи́лення 1. Вона [сарана] зробила відхил на північ і, певна своєї непоборності, пішла просто на море (Н.  Словник української мови у 20 томах
  3. відхил — Ві́дхил, -лу; -хили, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відхил — ВІ́ДХИЛ, у, ч. Те саме, що відхи́лення 1. Кут відхилу.  Словник української мови в 11 томах