відхил
ВІ́ДХИЛ, у, ч.
Те саме, що відхи́лення 1.
Вона [сарана] зробила відхил на північ і, певна своєї непоборності, пішла просто на море (Н. Королева);
Хоч у природі не видно ніякої зміни, ніякого відхилу від звичайного щорічного порядку, так на землі, поміж людьми, інакше. Людей обгорнула тривога (Б. Лепкий);
Номінальна товщина, граничні відхили від товщини й різнотовщинність листа скла повинні відповідати вимогам нормативних документів (з мови документів);
Ймовірний відхил;
Кут відхилу;
Стандартний відхил.
Словник української мови (СУМ-20)