1. Словник української мови у 20 томах

відхил

ВІ́ДХИЛ, у, ч.

Те саме, що відхи́лення 1.

Вона [сарана] зробила відхил на північ і, певна своєї непоборності, пішла просто на море (Н. Королева);

Хоч у природі не видно ніякої зміни, ніякого відхилу від звичайного щорічного порядку, так на землі, поміж людьми, інакше. Людей обгорнула тривога (Б. Лепкий);

Номінальна товщина, граничні відхили від товщини й різнотовщинність листа скла повинні відповідати вимогам нормативних документів (з мови документів);

Ймовірний відхил;

Кут відхилу;

Стандартний відхил.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхил — ві́дхил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відхил — -у, ч. Те саме, що відхилення 1). Кут відхилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхил — Ві́дхил, -лу; -хили, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відхил — ВІ́ДХИЛ, у, ч. Те саме, що відхи́лення 1. Кут відхилу. Словник української мови в 11 томах