відхекуватися
ВІДХЕ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХЕ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Відновлювати нормальне дихання після бігу, швидкої ходи, напруженої праці і т. ін.
Юні розвідники, ідучи поруч трактора, одхекувались після швидкого бігу (М. Трублаїні);
Ледве-ледве відхекався [Володька] і сів на землю (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)