відхекуватися
ВІДХЕ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХЕ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Відновлювати нормальне дихання після бігу, швидкої ходи, напруженої праці тощо; протилежне захекуватися.
Юні розвідники, ідучи поруч трактора, одхекувались після швидкого бігу (Трубл., III, 1955, 122);
Ледве-ледве відхекався [Володька] і сів на землю (Ю. Янов., IV, 1959, 81).
Словник української мови (СУМ-11)