відходжувати —
-ую, -уєш, недок., відходити, -оджу, -одиш, док. 1》 перех., розм. Виліковувати хворого старанним доглядом. 2》 тільки док., перех. і неперех. Закінчити ходити; проходити певний час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відходжувати —
ВІДХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док. 1. кого, розм. Виліковувати хворого старанним доглядом. Відходжували, зціляли Катрусю радянські лікарі (Ю. Мельничук); Напала його пропасниця.
Словник української мови у 20 томах
відходжувати —
ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док.
Словник синонімів української мови
відходжувати —
ВІДХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док. 1. перех., розм. Виліковувати хворого старанним доглядом. Відходжували, зціляли Катрусю радянські лікарі (Мельн., Коли кров.., 1960, 115); Напала його пропасниця.
Словник української мови в 11 томах