Значення в інших словниках
-
відчайний —
-а, -е, рідко. Те саме, що відчайдушний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відчайний —
ВІДЧА́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відчайду́шний. – Він людина гаряча, відчайна (О. Донченко); Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
відчайний —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
відчайний —
СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
відчайний —
ВІДЧА́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відчайду́шний. — Він людина гаряча, відчайна (Донч., III, 1956, 156); Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає (Ю. Янов., V, 1959, 35).
Словник української мови в 11 томах