відчутий — Орфографічний словник української мови

відчутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчути. Великий тлумачний словник сучасної мови
відчутий — ВІДЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчу́ти. Пахне чимось ніжним, відчутим колись уві сні (Є. Доломан); Ми .. один другого більше пізнавали у труднощах відчутої біди (І. Гончаренко); Істоту Малуші пронизали радість, щастя відчутої любові (С. Словник української мови у 20 томах
відчутий — ВІДЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відчу́ти; Ми.. один другого більше пізнавали у труднощах відчутої біди (Гонч., Вибр., 1959, 130); Якщо в художньому творі немає думки, відчутої, пережитої, виношеної в серці, подробиці залишаться тільки подробицями (Талант.., 1958, 67). Словник української мови в 11 томах