відчіплювати —
-юю, -юєш і відчіпляти, -яю, -яєш, недок., відчепити, -еплю, -епиш; мн. відчеплять; док., перех. Звільняти предмет, який до чогось причеплений або за щось зачеплений чи зачепився.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відчіплювати —
ВІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, ВІДЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВІДЧЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відче́плять; док., що. Звільняти предмет, який до чогось причеплений або за щось зачеплений чи зачепився.
Словник української мови у 20 томах
відчіплювати —
ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я.
Словник синонімів української мови
відчіплювати —
ВІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЧЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відче́плять; док., перех. Звільняти предмет, який до чогось причеплений або за щось зачеплений чи зачепився.
Словник української мови в 11 томах