відчісувати —
-ую, -уєш, недок., відчесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Чесанням відділяти непотрібні частинки від волокон льону, конопель і т. ін.; вичісувати. 2》 звичайно док., перен., діал. Відрубати, відрізати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відчісувати —
ВІДЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що. 1. Чесанням відділяти непотрібні частинки від волокон льону, конопель і т. ін.; вичісувати. Відчісувати вовну. 2. розм. Те саме, що розчі́сувати; причісувати.
Словник української мови у 20 томах
відчісувати —
ВИЧІ́СУВАТИ (очищати від домішок прядиво, вовну тощо), ЧЕСА́ТИ, ВІДЧІ́СУВАТИ, ОЧІ́СУВАТИ. — Док.: ви́чесати, відчеса́ти, очеса́ти. Вичісувала гребінкою та вигладжувала щіткою,.. щоб у волокні не залишилася жодна костричина (С.
Словник синонімів української мови
відчісувати —
ВІДЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. 1. Чесанням відділяти непотрібні частинки від волокон льону, конопель і т. ін.; вичісувати. 2. звичайно док., перен., діал. Відрубати, відрізати. Іван.. відчесав йому [змієві] голову (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах