відчісувати

ВІДЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех.

1. Чесанням відділяти непотрібні частинки від волокон льону, конопель і т. ін.; вичісувати.

2. звичайно док., перен., діал. Відрубати, відрізати.

Іван.. відчесав йому [змієві] голову (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. відчісувати — відчі́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчісувати — -ую, -уєш, недок., відчесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Чесанням відділяти непотрібні частинки від волокон льону, конопель і т. ін.; вичісувати. 2》 звичайно док., перен., діал. Відрубати, відрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчісувати — ВІДЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що. 1. Чесанням відділяти непотрібні частинки від волокон льону, конопель і т. ін.; вичісувати. Відчісувати вовну. 2. розм. Те саме, що розчі́сувати; причісувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відчісувати — ВИЧІ́СУВАТИ (очищати від домішок прядиво, вовну тощо), ЧЕСА́ТИ, ВІДЧІ́СУВАТИ, ОЧІ́СУВАТИ. — Док.: ви́чесати, відчеса́ти, очеса́ти. Вичісувала гребінкою та вигладжувала щіткою,.. щоб у волокні не залишилася жодна костричина (С.  Словник синонімів української мови