відчіпний
ВІДЧІПНИ́Й, а́, е́.
1. Який може відчіплятися.
Відчіпний вагон.
2. у знач. ім. відчіпне́, но́го, с., розм. Відкуп, хабар, який дається, щоб позбутися чого-небудь.
— Я поставлю ціну в своїх шинках таку, щоб як у вашому, ще й зараз заплачу в волость сорок карбованців одчіпного (Н.-Лев., II, 1956, 368);
Іноді й одчіпного старий дає, щоб збуться напасті, збутись такого лиха (Барв., Опов.., 1902, 330).
Словник української мови (СУМ-11)