Орфографічний словник української мови

відшкодівник

відшкодівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відшкодівник — -а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто відшкодовує збитки. Порушується компенсаційний принцип відшкодування збитків, оскільки відшкодівник несе додаткові витрати: крім відшкодування вартості знесеного житлового будинку ще й витрати, пов'язані з виділенням нового житла (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки.  Словник української мови в 11 томах