відшкодівник

ВІДШКОДІВНИ́К, а́, ч.

Той, хто відшкодовує збитки.

Порушується компенсаційний принцип відшкодування збитків, оскільки відшкодівник несе додаткові витрати: крім відшкодування вартості знесеного житлового будинку ще й витрати, пов'язані з виділенням нового житла (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відшкодівник — відшкодівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відшкодівник — -а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки.  Словник української мови в 11 томах