1. Словник української мови у 20 томах

відшкодівник

ВІДШКОДІВНИ́К, а́, ч.

Той, хто відшкодовує збитки.

Порушується компенсаційний принцип відшкодування збитків, оскільки відшкодівник несе додаткові витрати: крім відшкодування вартості знесеного житлового будинку ще й витрати, пов'язані з виділенням нового житла (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшкодівник — відшкодівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відшкодівник — -а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки. Словник української мови в 11 томах