відшкодівник
відшкодівни́к
-а, ч., юр.
Той, хто відшкодовує збитки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшкодівник — відшкодівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто відшкодовує збитки. Порушується компенсаційний принцип відшкодування збитків, оскільки відшкодівник несе додаткові витрати: крім відшкодування вартості знесеного житлового будинку ще й витрати, пов'язані з виділенням нового житла (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки. Словник української мови в 11 томах