відшкодівник
ВІДШКОДІВНИ́К, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшкодівник — відшкодівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відшкодівник — -а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшкодівник — ВІДШКОДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто відшкодовує збитки. Порушується компенсаційний принцип відшкодування збитків, оскільки відшкодівник несе додаткові витрати: крім відшкодування вартості знесеного житлового будинку ще й витрати, пов'язані з виділенням нового житла (із журн.). Словник української мови у 20 томах