візитатор —
Візита́тор: — церковний урядовець, який проводив візитації (перевірки церковного майна і діяльності духівництва) [46-1;46-2]
Словник з творів Івана Франка
візитатор —
-а, ч., зах. Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
візитатор —
ВІЗИТА́ТОР, а, ч., рел.-церк. Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження. Важливим досягненням української місії у Ватикані було призначення Бенедиктом XV апостольського візитатора для України (з наук. літ.);...
Словник української мови у 20 томах