візитатор
ВІЗИТА́ТОР, а, ч., рел.-церк.
Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження.
Важливим досягненням української місії у Ватикані було призначення Бенедиктом XV апостольського візитатора для України (з наук. літ.);
А. Шептицький був у 1918 р. посланий представником (апостольським візитатором) Ватикану в Росію (куди не був допущений), Польщу і Прибалтику (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)