візниченько —
ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).
Словник української мови у 20 томах
візниченько —
ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
візниченько —
Візниченько, -ка м. ум. отъ візник.
Словник української мови Грінченка