Орфографічний словник української мови

візниченько

візни́ченько

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. візниченько — ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  2. візниченько — ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  3. візниченько — Візниченько, -ка м. ум. отъ візник.  Словник української мови Грінченка