візниченько

ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч.

Зменш.-пестл. до візни́к 1.

Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. візниченько — візни́ченько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. візниченько — ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
3. візниченько — Візниченько, -ка м. ум. отъ візник.  Словник української мови Грінченка