Словник української мови у 20 томах

візниченко

ВІЗНИЧЕ́НКО, а, ч.

Син візника.

Разом з візником на фурі їхав і малий візниченко (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. візниченко — -а, ч. Син візника.  Великий тлумачний словник сучасної мови