Великий тлумачний словник сучасної мови

візниченко

візниче́нко

-а, ч.

Син візника.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. візниченко — ВІЗНИЧЕ́НКО, а, ч. Син візника. Разом з візником на фурі їхав і малий візниченко (із журн.).  Словник української мови у 20 томах