військовослужбовець —
[в'ійс'ковослужбовеиц'] -оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і /-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўц'іў
Орфоепічний словник української мови
військовослужбовець —
-вця, ч. Людина, що служить у війську.
Великий тлумачний словник сучасної мови
військовослужбовець —
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, яка служить у війську. В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу (І.
Словник української мови у 20 томах
військовослужбовець —
ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця.
Словник синонімів української мови
військовослужбовець —
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, що служить у війську. В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 31).
Словник української мови в 11 томах