військовослужбовець
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Людина, яка служить у війську.
В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу (І. Багмут);
Кожний запрошений – чиновник губернської канцелярії, військовослужбовець – вважав за честь, відклавши на якийсь час всі справи, бути присутнім на лицедійстві (Б. Левін);
Змінилося саме поняття військовослужбовця. Від людини з рушницею – до пульта управління балістичними ракетами, від вершника – до надзвукового літака (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)