військовополонений
ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ, ного, ч.
Військовослужбовець, узятий у полон під час війни.
У всіх закарбувалися в свідомості пожежі й вибухи.., масові розстріли, Бабин яр, похід радянських військовополонених – босих і закривавлених – на мученицьку смерть до Сирецького й інших таборів (Ю. Яновський);
Вона, літня вже, немічна жінка, .. рятувала від переслідувань військовополонених, що опинилися в оточенні (О. Довженко);
Він [Швейк] швидко роздягся, одягнув форму нещасного голого росіянина, що втік з колони військовополонених, розквартированих у селі за лісом (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)