вінценосець —
-сця, ч., заст., уроч. Монарх, цар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вінценосець —
ВІНЦЕНО́СЕЦЬ, сця, ч., уроч. Монарх, цар. [Василько:] Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив?.. (Є. Кротевич).
Словник української мови у 20 томах
вінценосець —
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн.
Словник синонімів української мови
вінценосець —
ВІНЦЕНО́СЕЦЬ, сця, ч., заст., уроч. Монарх, цар. [Василько:] Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив?.. (Крот., Вибр., 1959, 540).
Словник української мови в 11 томах