віншувати

віншува́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. віншувати — Поздоровляти, вітати, здоровити, г. ґратулювати.  Словник синонімів Караванського
2. віншувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., рідко. Те саме, що поздоровляти; вітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віншувати — ВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого і без прям. дод. Те саме, що поздоровля́ти. Віншують гості, подарунки виймають, розв'язавши клунки: “Твоїм добром – тобі ж чолом!...  Словник української мови у 20 томах
4. віншувати — див. вітати  Словник синонімів Вусика
5. віншувати — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
6. віншувати — Віншува́ти, -шу́ю, -шу́єш кого чим (а не з чим)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. віншувати — ВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., рідко. Те саме, що поздоровляти; вітати. Віншують гості, подарунки виймають, розв’язавши клунки: "Твоїм добром — тобі ж чолом!" (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. віншувати — Віншувати, -шую, -єш гл. Поздравлять. Віншую вас цим новим роком. Ном. № 346.  Словник української мови Грінченка