віншувати
ВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., рідко. Те саме, що поздоровляти; вітати.
Віншують гості, подарунки виймають, розв’язавши клунки: "Твоїм добром — тобі ж чолом!" (Л. Укр., І, 1951, 280);
Наперекір усім паничам співав у той день Данько, стоячи з хлоп’ятами на хорах, відспівуючи Ганнине дівоцтво, віншуючи молодих зі щастям, що вже гряде… (Гончар, Таврія.., 1957, 270).
Словник української мови (СУМ-11)